Ваші заручини: якими ви їх бачите?

Ваші заручини: якими ви їх бачите?

Відвіку існує такий чудовий обряд, як заручини. Заручини — це заява коханими про свій намір одружуватися. Раніше заручини супроводилися досить-таки незвичайним символічним обрядом «змовин». Тобто, батьки з обох сторін, обговоривши шлюб своїх дітей, укладали договір, на словах або письмово і міцно тиснули один одному руки. Це і було остаточним вирішенням згоди на шлюб, і в разі, якщо весілля по яких-небудь причинах не здійснювалося, сторона, що порушила договір повинна була відплатити «за ганьбу», тобто відшкодувати збитки. Ось вона — сила чоловічого рукостискання.

Це ще нічого! Ось в Германії закохані могли знаходитися в «зарученому» стані до тих пір, поки не вставали самостійно на ноги. Тобто, коли у них з’являлася можливість самим організувати своє весілля, після весілля поїхати в свій власний будинок, на власній машині, ось тоді самий час одружитися. Якби такі закони були нині в нас, то багато «молодих» пар так би і залишилися зарученими.

Найсуворіший контроль влаштовували молодожонам в Італії. Там ним навіть розмовляти можна було лише у присутності батьків і лише в будинку нареченої. Напевно, такі обмеження в період заручин сприяли початку дуже яскравого, емоційного і пристрасного сімейного життя.

До абсурду доходила Швейцарська педантичність. Вони настільки відповідальні у плані до збереження свого капіталу і до гарантії на успішне життя свого потомства, що женихові раніше влаштовували «кваліфікаційну комісію» з метою виявлення його придатності для шлюбу: чи досить він розумний, спроможний, відповідальний. Але і придане нареченої при цьому не мало бути гідним такого «відшліфованого» жениха. Яка б молода людина нині пішла б на це? А ви, дівчата, хотіли б, аби вашому обранцеві влаштовували «тест-драйв»?

А емоційні, ексцентричні жителі Іспанії виділяли на заручини всього три тижні. Їх спосіб життя настільки стрімкий, що вони не бачили сенсу чекати одруження довше, і якщо термін затягувався, то весілля взагалі можна було б і відмінити.

Тепер же в нас вже досить-таки рідко можна почути про заручини. Хоча це той же самий, популярний нині «цивільний шлюб», просто на нього встановлюється чіткий термін. Як і раніше, обов’язковою умовою здійснення заручин є знайомство і здобуття згоди батьків обох сторін. У цей момент можна влаштовувати і «іспити» женихові або нареченій, призначати приблизну дату весілля, обговорювати організаційні моменти. І коли позитивне рішення, нарешті, прийняте вартує в урочистій обстановці, наприклад, за званою вечерею оголосити про свій намір одружитися у присутності родичів і близьких друзів.

Заручини — це цікавий ритуал. Після офіційного оголошення про свої наміри, про весілля, після подачі заяви в Рацс закохані вже повноправно можуть називатися женихом і нареченою. Це дуже зворушливі і важливі хвилини в житті. Заручини дають можливість все гарненько обдумати, вирішити, зважити, визначитися з майбутнім. Дуже важливо зрозуміти, що людина, яку ви вибрали це саме те, що потрібно Вам, зрозуміти, чи зможете Ви з бути з цією людиною жити, вести побут. Ось для цього вам і дається недовгий термін, від моменту подачі заяви в Рацс до самого моменту одруження. Аби нова, молода сім’я, яку ви створите, була приречена на світле майбутнє!